Видавництво «Штучка»

Ви ще нічого не обрали у кошик!
Як навчити дитину читати у три роки

Як навчити дитину читати у три роки

У цій статті я поділюся власним досвідом, як я навчила сина читати у три роки. Десь через кілька місяців після того, як йому виповнилося три, він вже читав нескладні тексти з двох-трьох речень. У чотири він читав короткі казки сусідам за ліжечками у дитячому садку. Зараз йому сім років, і ві читає «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» по главі на день.

Мені дуже цікаво усе, що стосується того, як навчати дітей читанню, тому я радо вітаю будь-які коментарі, поради та заперечення.

Бажаю всім маленьким читачам (у тому числі майбутнім) успіхів у навчанні!

Передісторія

Я з дитинства росла справжнім книжковим хробаком, поглинаючи будь-які тексти, які траплялися мені під руку — казки, газети, афіші та квитки на трамвай. У той далекий час ані про який Інтернет не могло бути й мови: бібліотека була моїм найкращим другом і порталом у великий світ. Читати здавалося мені настільки ж важливим заняттям, як їсти і спати.

У моїй родині не всі поділяють любов до читання заради задоволення (все ж школа встигла відбити інтерес до художньої літератури). Але в рамках роботи читають безумовно багато і регулярно.

Тому, зрозуміло, навчити дитину читати стало для мене пріоритетом нарівні з фізкультурою і вмінням себе пристойно вести. Починати я вирішила сильно заздалегідь, щоб випробувати різні підходи і відкинути деякі як помилкові.

Нижче я ділюся з вами своїм досвідом того, що вдалося і не вдалося. Зараз Єгору сім років, і читає він вже цілком впевнено і без найменшого натиску.

Що спрацювало

Читати історії про себе

Я почала з того, що великими літерами писала короткі історії про сина, з описом якихось подій, які відбулися з ним за день-два до цього. Наприклад: «Єгор їздив до бабусі. У бабусі дача. Єгор збирав ягоди». Синові було цікаво, що ж саме я про нього розповім у таких «мемуарах», тож він просив писати ще. Згодом розповіді стали складніше і різноманітніше, і писати я стала не від руки, а роздруковувати текст великим шрифтом.

Читати кожен день певну кількість тексту

Я ставила мету з читання на кожен день, і ми її намагалися виконувати незважаючи на жодні обставини. Спочатку це було 2-3 речення. Пізніше – один віршик або параграф у дитячій казці. Потім – півсторінки, і закінчили ми на сторінці тексту в день. Закінчили – це значить, перестали робити це цілеспрямовано та перейшли у вільний режим.

Не приховиватиму, що не кожен день давався однаково легко. Часто доводилося йти на вмовляння і торгівлю: «Прочитаєш віршик – і пограємо в догонялки», «спочатку читати – потім цукерка». Але це працювало: кожен день Єгор читав все швидше і впевненіше, а раз так, то поступово пропадало відчуття, що читання – це важко, потрібні «м'язи» розвивалися дуже динамічно.

Читати де завгодно

Читати де завгодно

Процес читання у нас органічно вписувався в повсякденні заняття. У мене не було завдання посадити сина за книжки. Він читав написи на пакеті з пластівцями за сніданком. На прогулянці читав вивіски і рекламу. Я роздруковувала листок з віршиком – і ми читали на природі, присьорбуючи чай із термоса. Він читав повідомлення від бабусі у вайбері. Якщо грав на планшеті, то читав екранні підказки або ігрові завдання. Я зрозуміла, що так у нас найкраще вийде донести, наскільки читання є природним, повсюдним і потрібним заняттям.

Читати друзям

Читання ровесникам, яким було щиро цікаво його слухати, неймовірно підняло самооцінку сина та підштовхнуло його до подальшої практиці без жодних підганянь з нашого боку. Протягом кількох місяців кожен день перед денним сном він читав коротку історію діткам, ліжечка яких стояли поруч з його. Іноді він не міг заснути і читав приховані під подушкою книжки, лежачи в ліжку. На мій погляд, це був найвдаліший етап на шляху до вдосконалення навичок читання.

Читати під час їжі

Читати під час їжі

Знаю, знаю, зараз на мене обрушиться шквал критики за прищеплення шкідливих звичок. Але це був тимчасовий захід: дозволити дитині читати за їжею. І він спрацював! Справа в тому, що їсти він не любить з дитинства. Над котлетою він може сидіти і півгодини, і годину. Так чому б не запропонувати йому провести цю годину за читанням. Тут спрацьовує протиставлення: раз їсти нецікаво, краще вже почитати.

Пізніше ми поставили умову: якщо за столом присутні інші люди, то в їх компанії читати не можна. А на самоті все одно всі ми читаємо за їжею, так що боротися з цим фактом, на мою думку, немає сенсу.

Що не спрацювало

Читати по складах

Єгору читати по складах було із самого початку нецікаво. Ми цю фазу дуже швидко пропустили і читати стали відразу цілими словами. Допускаю, що склади допомагають не спотикатися об довгі слова, але для сина вони виглядали неприродно та, скоріше, відволікали від читання.

Читати буквар

У букварі Н. Жукової, який повсюдно використовують для навчання читання, на жаль, нудні й одноманітні тексти. Вони не додають бажання наполягати, щоб дістатися до наступного рядка.

Приклад речення

При цьому я аніскільки не применшую її заслуг як автора: радше, справа в самій подачі тексту у вигляді навчального матеріалу, без родзинки.

Складати кубики з літерами

Для навчання читання вони виявилися марними, хоча дитина якийсь час без ентузіазму складала з них піраміди, як зі звичайних кубиків.

Читати мамі з татом

«Сідай і читай мені ось цю сторінку, а потім можеш подивитися мультик». Я швидко зрозуміла, що така модель навчання прирівнює читання до покарання. Технічно вона удосконалює навик читання, але стратегічно веде до провалу в більш пізньому періоді, адже якщо у дитини з'явиться вибір - почитати або погуляти, вона згадає, що читання завжди було «зобов'язалівкою», а не задоволенням, і вибере щось інше.

Сподіваюся, мій досвід в чомусь перекликається з вашим. Хотілося б побажати батькам і вчителям терпіння: пробуйте будь-які, найнесподіваніші техніки. Тільки не змушуйте, не погрожуйте та не соромте. Книга повинна стати радістю, а не покаранням.

Зараз я роздумую, з якого боку підійти до навчання англійської. Поки почну з білінгвальних книг і коротких розмовних фраз. Про це напишу окремим постом.

Оксана Савостіна Оксана Савостіна
31 серпня 2019 року